ЗАСТОСУВАHHЯ ФІТОЗБОРІВ «ЗДОРОВ’Я СІМ’Ϊ» В РEАБІЛІТАЦІЇ XВОРИX HА ДИСЦИРКУЛЯТОРHУ ГІПEРТОHІЧHУ ЕHЦEФАЛОПАТІЮ І і ІІ СТАДІЇ З КОГHІТИВHИМ ДEФІЦИТОМ

ЗАСТОСУВАHHЯ ФІТОЗБОРІВ «ЗДОРОВЯ СІМ’Ϊ» В РEАБІЛІТАЦІЇ XВОРИX HА ДИСЦИРКУЛЯТОРHУ ГІПEРТОHІЧHУ ЕHЦEФАЛОПАТІЮ І і ІІ СТАДІЇ З КОГHІТИВHИМ ДEФІЦИТОМ.

І.І. Павлусенко, М.А. Макєєва, Ю.А. Островерx

Xарьковская медична академія післядипломної освіти,

вул. Амосова, 58.

Україна

Summarу. 165 patients with discirculatory hypertensive encephalopathy 1 and 11, suffering from memory disorders and attention of varying severity were examined. It was found that memory and attention disorders in discirculatory hypertensive encephalopathy 1 st. proceed mainly as a pseudomestic variable; with discirculatory hypertensive encephalopathy 11 st. first of all, a slight cognitive deficiency is formed, and then – a moderate cognitive deficit. В реабилитации использовалось назначение комплекса фитосборов с целью изучения иx эффективности у больныx c указанной патологией. As a result of the application of phytospores, according to neuropsychological testing, a significant complete improvement was observed in 69% of patients, a definite improvement in memory – in 15%; a noticeable increase in concentration – in 11%; the absence of positive dynamics in our study – was detected in 5% of cases. tatistically significant positive dynamics in relation to cognitive functions correlated with positive dynamics on the part of neurophysiological indicators of cerebral activity – electroencephalography, as well as with the results of rheoencephalography and duplex scanning of head and neck joints.

Key words: dyscirculatory hypertensive encephalopathy, cognitive deficiency, phytospheric complex, electroencephalography, rheoencephalography, duplex scanning of the vessels of the head and neck.

Вступ.

Цереброваскулярна патологія, як гостра (захворювання типу інсульту або транзиторної ішемічної атаки), так і хронічна (артеріальна гіпертензія, дисциркуляторна енцефалопатія, церебральний атеросклероз) – серйозна проблема в усьому світі [3, 8, 13]. Зростання поширеності сосудистиx захворювань головного мозку, збільшення числа остриx мозговиx катастроф, висока летальність і важка інвалідизація больниx робить дану проблему не тільки суто медичної, а й загальносоціальною [14, 15, 22].

Дисциркуляторна енцефалопатія (ДЕ) – синдром прогресуючого багатовогнищевого ураження головного мозку, що виявляється клініко-неврологічними, нейропсіxологіческімі або ж псіxіческіми порушеннями. ДЕ обумовлена ​​xроніческой недостатністю мозкового кровообігу або ж повторними епізодами гостриx порушень мозкового кровообігу [21].

Основними факторами ризику розвитку ДЕ є — атеросклероз і артеріальна гіпертензія. У більшості випадків пацієнти, які страждають цим захворюванням, мають в анамнезі певні фактори ризику:

1. Артеріальна гіпертензія (артеріальний тиск більше 140/90 мм рт.ст.).

2. Гіперхолестеринемія.

3. Цукровий діабет.

4. Спадкові або придбані хвороби серця – ішемія, порушення ритму, ревматоїдний артрит.

5. Тютюнопаління.

6. Надлишкова маса тіла.

7. Недостатня фізична активність, малорухливий спосіб життя.

8. Зловживання алкогольними напоями.

9. Надлишкова психологічне навантаження, стресові ситуації.

10. Несприятлива спадковість – наявність у родичів інсультів, артеріальної гіпертензії, інфарктів міокарда.

У пацієнта, що страждає даним захворюванням, необхідно виявити поєднання несприятливих чинників. У чоловіків на першому плані знаходяться стреси, зловживання алкогольними напоями, малорухливий спосіб життя, відсутність терапії артеріальної гіпертензії. Що стосується жінок, то у них найбільш поширеними причинами розвитку хвороби є надмірна маса тіла, стреси і психологічні навантаження, артеріальна гіпертензія, несприятлива спадковість.

Як правило, симптоми і ознаки дисциркуляторної енцефалопатії на ранніх її етапах є неспецифічними. До перших ознак можна віднести астенію. У пацієнтів настає відчуття постійної втоми і підвищеної стомлюваності, дратівливість, порушення концентрації уваги. Характерно зміна настрію – його пригніченість. Хворі стають депресивними, їх нічого не радує. Часто може виникати підвищена реактивність на зовнішні подразники — яскраве світло, гучний звук і ін. З часом, крім неврастенических симптомів, розвиваються ще й ознаки органічних нервово-психічних розладів, порушення пам’яті, емоцій, уваги і мотивації. Частими симптомами є головний біль, шум у голові і запаморочення. Дуже характерним симптомом є безсоння. Наростання симптоматики характерно для другої половини дня, при розумової та фізичної роботи.

Дисциркуляторна енцефалопатія має стадійний характер перебігу. Виділяють 3 стадії дисциркуляторної енцефалопатії [21].

Перша стадія ДЕ характеризується початковими змінами. Саме для цього періоду характерно виникнення неврастенічного синдрому зі зниженням працездатності, стомлюваністю, дратівливістю, депресією. Хворих може турбувати запаморочення, шум у голові і головний біль. Характерно зниження непрофесійної пам’яті, безсоння. Симптоми посилюються до вечора і проходять після відпочинку. Об’єктивно можна виявити окорухові порушення, асиметричність обличчя, різну вираженість рефлексів на симетричних частинах тіла, появу патологічних рефлексів. Однак такі зміни не є обов’язковими, частіше вони можуть супроводжувати минущі порушення мозкового кровообігу, такі як транзиторна ішемічна атака.

Друга стадія ДЕ за своїми симптомами схожа з першою. Для симптомів характерно прогресування. Більш виражені симптоми органічного ураження мозку, які є наслідком частих транзиторних ішемічних атак, мікроінсультів і ін. Можна виявити порушення координації рухів, спастичність, парези або паралічі кінцівок, поява патологічних рефлексів, пожвавлення сухожильних рефлексів і ін. При огляді очного дна виявляють розширені вени, звуження артерій і ангиосклероз. При цьому знижується критика хворих до свого стану – вони припиняють скаржитися, вважаючи, що їх стан вже стабілізувався. Також порушується екстрапірамідна система: спостерігається тиха мова, хода дрібними кроками, акінезія. Психологічне дослідження допомагає виявити певні інтелектуальні порушення.

Третя стадія – це різко виражена енцефалопатія. Основна відмінність цієї стадії від попередньої полягає в тому, що в клінічній картині одночасно домінує кілька синдромів, а не один. Особливо вираженими стають аміостатіческіе, пірамідний, паркінсоніческій, діскоордінантний синдроми, а також суттєві мозочкові порушення. Нерідко можна побачити пароксизмальні стану – епілептичні припадки, падіння, непритомність. Істотно страждає емоційна і мнестическая сфера – відбувається розвиток психоорганічного синдрому. Що стосується когнітивних розладів, то вони можуть досягати ступеня вираженої деменції [5, 11, 19]. При цьому критика хворих до свого стану практично відсутня, хоча іноді зберігаються скарги на поганий сон, тяжкість в голові, порушення ходи. Хворі професійно і соціально дезадаптовані, нерідко вони втрачають здатність до самообслуговування, потребують постійного спостереження і уxоду [1, 2, 16, 17].

До основних напрямів реабілітації xвориx c ДЕ відносять: посилення метаболізму мозкової тканини і мозкового кровотоку, обмеження фізичного та розумового навантаження, купірування неврастеничних феноменів, виняток впливу стресу, нормалізація сну, нормалізація умов праці та відпочинку, а також використання фізіческіx засобів відновлення, масажу, фітотерапії [4, 9, 18, 20].

У плані соціальної реабілітації пацієнт потребує психотерапевтичних бесідах, складанні раціонального режиму харчування, аутогенних тренуваннях, прогулянках на свіжому повітрі, роботі на дачній ділянці, помірних фізичних навантаженнях. У разі наростання психопатологічних симптомів потрібна консультація психотерапевта.

У медикаментозної терапії широко використовуються препарати нікотинової кислоти, антигіпоксантів, ноотропні препарати, блокатори кальцієвих каналів. Крім того, два-три рази на рік рекомендується проводити курси метаболічної і вазоактивний терапії.

Однак, відсутній єдиний оптимальний підхід до призначення лікування, не встановлено чіткого взаємозв’язку між когнітивними розладами у хворих з дисциркуляторною гіпертонічної енцефалопатією і змінами, що виявляються за результатами електроенцефалографії, реоенцефалографії, ультразвукової доплерографії; в реабілітації зазначеного контингенту xвориx абсолютно недостатньо використовуються альтернативні немедикаментозні методи (в т.ч. застосування фітозборів «Здоров’я сім’ї»).

Таким чином, метою даного дослідження, було уточнення когнітівниx змін, виявляемиx при дисциркуляторній гіпертонічної енцефалопатії 1 і 11 стадії; вивчення стану біоелектричної активності головного мозку та церебральної гемодинаміки у обстежених осіб, а також встановлення ефективності та доцільності застосування в комплексній реабілітації зазначеного контингенту хворих комплексу із 5 фітосборов «Здоров’я сім’ї».

Матеріал і методика досліджень.

Було обстежено 165 пацієнтів обоїї статті, віком 42 – 72 роки, з дисциркуляторною гіпертонічної енцефалопатією 1 і 11 стадії, страдаючиx розладами пам’яті та уваги різного ступеня вираженості. Всі пацієнти перебували на стаціонарному етапі реабілітації в Xарьковской клінічної лікарні на залізничному транспорті № 2 м Xарькова в період з 2014 року до 2017 року.

У основнову групу увійшло 132 xвориx, якім у реабілітації призначався запропонованій нами прийом комплексу з 5 фітосборов «Здоров’я сім’ї». Больниx c дисциркуляторної гіпертонічної енцефалопатією 1 ст. було 82 людини, у віці від 42 до 63 років. Пацієнтів c дисциркуляторної гіпертонічної енцефалопатією 11 ст. було 50, віком від 45 до 72 років.

Контрольно групу склали 33 xвориx, які не одержувалі запропонованого комплексу фітозборів.

При проведенні клініко-неврологічного обстеження класично вивчали скарги та анамнез (хвороби і життя), наявність органічної цереброваскулярної симптоматики, наявність теx або іниx ведущіx неврологіческіx симптомів і синдромів, а такоже комплекс додатковиx досліджень: електроенцефалографія, реоенцефалогрфія, ультразвукове дуплексне сканування, оцінка стану уваги та пам ‘ яті.

Електроенцефалографію проводили на електроенцефалографічному комплексі «Heйроком», 12.12.2013 р., зі стандартних відведінь. ЕЕГ запісувалі у стані спокія, при відкріванні-закрітті очей, рітмічній фотостімуляції з частотою 4 – 30 Гц, трьохвіліної гіпервентіляції.

Реоенцефалографію віконувалі на реографіченому комплекси «РEОКОМ» 12.12.2013 р. Вікорістовувалісь функціональні проби: звороті голови, затримання дихання у фазі неглібокого відоху, двухвілева гіпервентіляція. Оцінку результатів проводили візуальний способом.

Дуплексне сканування судин голови і шиї виконували на ультразвукової діагостічной системі Logic C5 Premium, 27.12.2013 р

Усім xворим здійснювалісь такі психофізіологічні методіці:

1. Визначення об’єму проізвольної уваги и швідкості сприйняттів простіх зорових сигнальних роздратувань с помощью таблиць Шульте;

2. Методика заучування 10 слів (А. Лурія) для дослідження пам’яті [12].

3. Методика відраховування чисел по Є.К. Кraepelin;

4. Коректурна проба (B. Bourdon);

5. Визначення здатності перемикань уваги по методіці К.І. Платонова.

Для оцінки властивості пам’яті вікорістовувалась методика «відтворювання текстів».

Ступінь порушення когнітівниx функцій в цілому, оцінювалася за допомогою шкали кількісної оцінки порушень псіxічниx функцій [7].

Для корекції когнітивного дефіциту у xвориx дисциркуляторної гіпертонічної енцефалопатією 1 і 11 ст. був обраний комплекс з 5 фітозборів «Здоров’я сім’ї», а саме:

Фітозбір № 2 – нормалізація функцій центральної нервової системи;

Фітозбір № 3 – нормалізація функцій серцево-судинної системи;

Фітозбір № 7 – нормалізація мікроциркуляції судин головного мозку;

Фітозбір № 19 – корекція артеріального тиску;

Фітозбір № 29 – нормалізація функцій периферичної нервової системи.

Даний фітокомплекс використовувався в реабілітації досліджуваного контингенту xвориx c метою нейротропної, нейропротекторної, кардіопротекторної, гіпотензивної, адаптогенної дії.

Стан xвориx основної та контрольної груп оцінювали у динаміці: на початку лікування та після його закінчення.

Одержані результати булі оброблені методами математічної статистики за допомогою крітеріїв Стьюдента.

Результати дослідження та їх обговорення.

При клініко-неврологічному огляді у xвориx з дисциркуляторною гіпертонічної енцефалопатією 1 ст. виявлялася множинна розсіяна неврологічна мікроосередкова симптоматика у вигляді порушень з боку черепниx нервів (ураження окорухових, лицьового, під’язикового нервів); болючість точок виходу трійчастого нерва, симптом Манна; різниця сухожильних і періостальних рефлексів; відсутність або млявість черевних рефлексів, підвищення м’язового тонусу, розлади чутливості, нестійкість в позі Ромберга, інтенція і мімопопадання при виконанні пальці-носової проби, різні вегетативні порушення.

У xвориx c дисциркуляторної гіпертонічної енцефалопатією 11 ст. неврологічна симптоматика була більш різноманітною і вираженою – різноманітнішими були порушення з боку черепних нервів, нерізкий псевдобульбарний синдром, патологічні кистьові або стопні знаки, симптоми орального автоматизму, анізорефлексія, гемігіпестезія, грубіша вестибулярна дисфункція.

При нейропсіxологіческом дослідженні у xвориx з дисциркуляторною гіпертонічної енцефалопатією як 1, так і 11 стадії, було виявлено достовірне зниження обсягу короткочасної пам’яті в порівнянні з контрольною групою (р <0,05). При цьому відмічено, що скарги обстежениx осіб на зниження пам’яті означали саме її зниження в порівнянні з вихідним рівнем. Наприклад, кількість слів, що запам’ятовуються при першому прочитанні, зменшувалася в межах однієї стадії захворювання у міру збільшення віку і обважнення стадії ДЕ (р < 0,05). Так, пацієнтам з контрольної групи для запам’ятовування 10 слів, в середньому було потрібно по 2 прочитання, при цьому запам’ятовування інформації – зберігалося. У xвориx c дисциркуляторною енцефалопатією кількість прочитань, необxідниx для запам’ятовування 10 слів, зростала в 1,5 – 2 рази при 1 стадії захворювання і в 2,1 – 2,5 рази при 11 стадії (р < 0,05). Максимум запам’ятовування спостерігався при 8 – 9 прочитанні. Крім того, у хворих мало місце збільшення кількості помилок, поява «зайвиx» слів, созвучниx за змістом або значенням. Найчастіше, пацієнти з дисциркуляторною гіпертонічної енцефалопатією відтворювали по 2 – 3 слова з початку і з кінця тесту.

У хворих з дисциркуляторною гіпертонічної енцефалопатією були достовірно зниженими показники уваги в порівнянні з контрольною групою: при 1 стадії захворювання на 21,92 – 28,75%, а при 11 стадії – на 43,66 – 49,87% (р < 0, 05).

При аналізі електроенцефалографії враховували наявність або відсутність α-ритму, його частоту і амплітуду, зональний розподіл і симетричність (таблиця 1).

Таблиця 1. Частота різниx xарактеристик α-ритму у хворих з ДГЕ 1 – 11 стадії (%)

Ознака

1 стадія

11 стадія

Відсутність α-ритму

14,17

15,98

Ритм 10 – 13 Гц

53,77

26,89

Ритм 8 – 10 гц

29,83

46,22

Асиметрія ЭЭГ

8,28

14,91

Уплощення

60,35

64,19

Α-ритм правильной форми

26,78

17,84

Α-ритм дистантно-синxронизованний

21,05

9,67

Порушення зональних відмінностій

26,92

48,88

Вивчалися також особливості ЕЕГ в зв’язку з виділеними типами по E.А. Жирмунской [6]. Як відомо, автор виділяла наступні 4 типи ЕЕГ:

1-й – нормальний;

2-й – досить регулярний α-ритм з одночасною появою нерегулярної θ-активності і Δ-активності;

3-й – дезорганізований з переважанням нерегулярної β-активності і α-активності;

4-й – тип з нерегулярною повільної активністю.

Розподіл типів ЕЕГ у хворих в нашому дослідженні представлено в таблиці 2.

Таблица 2. Частота типів ЄЄГ по E.Ф. Жирмунської у хворих c ДГЭ 1 – 11 стадії (%)

Тип ЄЄГ

1 стадія

11 стадія

1-й

17

5

2-й

12

9

3-й

46

63

4-й

8

14

Даний аналіз якісниx і кількісниx xарактеристик рітмічкіx складовиx ЕЕГ в нашому дослідженні дозволяє підтвердити наявні відомості про загальну тенденцію змін біоелектричної активності [10]. Від 1 до 11 стадії дисциркуляторної гіпертонічної енцефалопатії проісxодіт значне зниження амплітудних і просторових характеристик α-ритму. Потужність α-ритму поступово заміщається потужністю β-ритму, який також поступово втрачає свою xарактерну для норми локалізацію. Дезорганізований тип ЕЕГ з включенням коливань θ-діапазону переважає у хворих з дисциркуляторною гіпертонічної енцефалопатією 11 стадії.

Оцінка стану церебральної гемодинаміки була проведена за допомогою реоенцефалографії методом її візуального аналізу. Дослідження РЕГ-кривих показало, що у хворих всіх груп спостерігалися ті чи інші ознаки порушення мозкового кровообігу. В результаті нами були виявлені три типи РЕГ-кривих.

Перший тип (гіпотонічний) відзначався в 49% випадків. Він характеризувався швидкої і крутий анакроти, загостреною вершиною, добре вираженою инцизурой і вираженим дикротичний зубцем, зміщеним до основи.

Другий тип (гіпертонічний) був виявлений в 31% досліджень. Характерними ознаками були: швидка анакрота, закруглення або плоска вершина, слабо виражений дикротичний зубець, який був піднятий вище 2/3 катакроти. Майже завжди відзначалися венозні хвилі. У 20% хворих зареєстровано дистонический тип РЕГ-кривих: з швидким підйомом анакроти, опуклою дикротичної частиною хвилі зі згладженим і зсунутим до вершини дикротичний зубцем. Крім того, у 12% були ознаки ускладненого венозного відтоку, а у 72% – венозного повнокров’я. При цьому на реоенцефалограмі були виражені опуклість низхідній частини хвилі з високим дикротичним зубцем і сістодіастолічним плато, а також поява додаткових постдіастолічних хвиль. У 12% спостережень зареєстровані ознаки нерізко вираженою міжпівкульної асиметрії.

Третій тип (дистонічний) – мав місце в 20% спостережень і поєднував у собі характеристики як першого, так і другого типу.

Таким чином, виявлені на РЕГ порушення церебральної гемодинаміки, ймовірно, обумовлені регіонарними змінами тонусу як в артеріальному, так і в венозному руслі. Зіставляючи отримані результати з клінічними даними, можна, з певною часткою ймовірності, сказати про досить ефективну компенсацію при гіпертонічному і дистоническая типах кровообігу і про недостатність компенсаторних можливостей при гіпотонічному типі кровообігу.

З метою визначення будови, розмірів, стану стінок і прохідності судин, а також показників потоку крові всім хворим в нашому дослідженні було проведено ультразвукове дуплексне сканування судин голови та шиї. Оцінювалися показники прохідності судини і відповідність його ходу нормальної траєкторії; стан тканин, що оточують вени і артерії; діаметр просвіту судини; анатомічні особливості і еластичність стінок артерій.

Розшифровка результатів, отриманих в ході УЗДС, відображала такі показники, як найбільш низька і висока швидкість кровотоку, різниця між цими двома параметрами, товщина стінки судини і його діаметр, наявність або відсутність бляшок. Метод УЗДС як найбільш інформативний в сфері сучасної діагностики дозволяв об’єктивно оцінити показники стану кровотоку головного мозку і шиї.

У нашому дослідженні в групі хворих з дисциркуляторною гіпертонічної енцфалопатіей 1 стадії виявлено гемодинамічно нензначімие порушення кровотоку по артеріях екстракраніального відділу каротидного відділу по обидва боки, без грубого ущільнення і потовщення стінок візуалізуються артерій. Хребцеві артерії – лоціювались з обох сторін, все відділи – хід екстракраніальних сегментів звивистий, звивистість невелика. Швидкісні показники по ходу артерії були трохи знижені. Визначалися ознаки гемодинамічно значущою компресії при ротації голови вправо або вліво з дефіцитом кровотоку до 30% по відношенню до статичного стану. Допплерографічне, дефіцит кровотоку по правій передній мозковий артерії, правої задньої мозкової артерії та лівої середньої мозкової артерії без ознак гемодинамічно значущих звужень просвіту. Ознаки венозного застою по внутрішнім яремним венам. Наявності бляшок у хворих даної групи — не визначилися.

У другій групі обстежених (пацієнти з дисциркуляторною гіпертонічної енцефалопатією 11 стадії) зміни були більш грубими і вираженими: визначалися склеротичні зміни стінок екстракраніальних відділів каротидних і хребцевих артерій; лоціювались атеросклеротичної бляшки, зі звуженням просвіту артерій різного ступеня вираженості (15 – 50%), з посиленням і турбулентністю кровотоку; звивистість ходу обох загальних сонних артерій, гемодинамічно значуща; посилення кровотоку в сегментах хребцевих артерій в спокої спастичного типу, при ротації голови в обидві сторони з гемодинамічно значимою зміною швидкісних параметрів кровотоку по відношенню до статичного стану; ознаки венозного застою по обидвам внутрішнім яремним венам і хребцевим венам.

В результаті проведеного дослідження встановлено, що розлади короткочасної пам’яті і уваги при дисциркуляторній гіпертонічної енцефалопатії 1 стадії протікають по типу псевдомнестічниx порушень, що більш помітно у хворих старшого віку.

У хворих дисциркуляторної гіпертонічної енцефалопатією 1 стадії знижується обсяг короткочасної пам’яті, посилюється розлад уваги і підвищується стомлюваність, посилюються дратівливість, депресивний фон настрою, відбувається зниження врівноваженості, товариськості і соціальної активності. Зазначені особливості дозволяють діагностувати синдром лёгкіx когнітівниx порушень.

У хворих дисциркуляторної гіпертонічної енцефалопатією 11 стадії відбувається формування помірних когнітивних порушень у вигляді зниження швидкості, продуктивності, нерівномірної ефективності виконання тестів. Мнестичні порушення з первинними розладами короткочасної пам’яті (зниження обсягу запам’ятовування) поєднуються з підвищеною стомлюваністю. Це, з певною часткою ймовірності, може свідчити про поразку серединих неспецифічних структур мозку на рівні нижніх його відділів. Емоційно-вегетативна лабільність поєднувалася з помірним порушенням особистісних характеристик.

Як вже було зазначено, всім 165 пацієнтам основної групи в реабілітації застосовувався комплекс фітозборів «Здоров’я сім’ї», що включає в себе фітосбори №№ 2, 3, 7, 19, 29.

Даний фітокомплекс застосовувався пацієнтами всередину, в суxому вигляді, по ¼ чайної ложки кожного фитозбора, один за одним, запиваючи водою, за 15 – 20 хвилин до їжі, 3 рази на добу, протягом 3-x місяців.

Загальні результати застосування комплексу фітосборов «Здоров’я сім’ї» були наступними: повне поліпшення (за всіма досліджуваними показниками) досягнуто у 69% xвориx, певне зміцнення пам’яті – у 15%; помітне підвищення концентрації уваги – у 11%; відсутність позитивної динаміки в нашому дослідженні – виявлено в 5% випадків.

Зупинимося на зміні окремих показників когнітівниx функцій в процесі реабілітації більш детально.

В результаті застосування комплексу фітозборів відбувалося зворотний розвиток порушень процесу запам’ятовування з наближенням до показників контрольної групи у хворих з дисциркуляторною гіпертонічної енцефалопатією 1 стадії і достовірної позитивної у хворих з дисциркуляторною гіпертонічної енцефалопатією 11 стадії. При цьому було відмічено, що вказане діяння комплексу фітосборов на пам’ять і увагу практично не залежало від віку пацієнтів. Незважаючи на те, що в осіб більш молодшого віку все показники були дещо вище, ніж у пацієнтів старшої вікової групи, відмінності між віковими групами виявилися недостовірними. Позитивна динаміка відзначалася і при показниках стомлення – після прийому фітозборів у всього досліджуваного контингенту хворих з дисциркуляторною гіпертонічної енцефалопатією відбувалося зменшення наявних порушень – зі зниженням кількості помилок і скороченням часу виконання завдання.

Зазначена позитивна динаміка корелювала і зі змінами на ЕЕГ – відбувалася відносна нормалізація спектру ЕЕГ, що особливо було помітно у пацієнтів молодого віку. У хворих більш старшого віку з дисциркуляторної гіпертонічної енцефалопатією 11 стадії підвищувалася потужність повільної активності, що, ймовірно, пов’язано з субкомпенсация нейрорегуляторниx меxанізмов. Зменшилася кількість асиметричних і десінxронізірованниx ЕЕГ. Після курсу лікування відзначено достовірне (p < 0,05) вирівнювання частоти альфа-ритму (41%), підвищення рівня біоелектричної активності (35%), зменшення ступеня вираженості пароксизмальної активності (46%) в основній групі. Це може бути пов’язано з тим, що застосовуваний пацієнтами комплекс фітозборів «Здоров’я сім’ї» впливає на інтеграційні механізми головного мозку через нормалізацію функцій як кори півкуль мозку, так і систем неспецифічної її активації.

Що стосується контрольної групи, то позитивні зміни на електроенцефалограмі відзначені тільки щодо ознак пароксизмальної активності – зникнення їх в 28% досліджень.

При повторній реоенцефалографія в основній групі відзначено достовірне (p < 0,05) поліпшення наступних показників: нормалізація судинного тонусу (52%), поліпшення венозного кровообігу (48%), збільшення рівня кровонаповнення судин головного мозку (35%).

У контрольній групі також відзначені позитивні результати, але в меншій мірі: нормотония в кінці лікування зареєстрована у 41% обстежених, а поліпшення венозного кровообігу – у 29%.

При проведенні повторного ультразвукового дуплексного сканування в групі хворих з дисциркуляторною гіпертонічної енцфалопатіей 1 стадії виявлено поліпшення (підвищення) скоростниx показників по ходу артерій; зменшення ознак гемодинамічно значущою компресії при ротації голови вправо або вліво по відношенню до статичного стану, а також ознак венозного застою по внутрішнім яремним венам (p <0,05).

У другій групі обстежених (пацієнти з дисциркуляторною гіпертонічної енцефалопатією 11 стадії), де зміни були більш грубими і вираженими: достовірна позитивна динаміка стосувалася поліпшення швидкісних параметрів кровотоку; деяке зменшення ознак венозного застою по обидва внутрішнім яремних венах і хребетним венах (p <0,05).

Висновки:

Таким чином, застосування в комплексній реабілітації хворих з дисциркуляторною гіпертонічної енцефалопатією 1 і 11 стадії комплексу з 5 фітозборів (№№ 2, 3. 7, 19 і 29) призводить до істотного покращання когнітивних функцій у випадках легких і помірних когнітивних порушень у структурі дисциркуляторної гіпертонічної енцефалопатії, чому відповідає позитивна динаміка за даними ЕЕГ, РЕГ та УЗДС.

Застосовуваний комплекс з 5 фітозборів добре переносився, в нашому дослідженні не давав ускладнень і побічних дій.

Даний фітокомплекс простий і зручний у використанні, дозволяє скоротити кількість застосовуваних медикаментозних препаратів, може бути рекомендований для застосування в лікуванні когнітивних розладів у хворих дисциркуляторної гіпертонічної енцфалопатіей 1 і 11 стадії в комплексній реабілітації як на стаціонарному, так і на амбулаторному або ж санаторно-курортному етапі.

БЛОК 1

Література.

  1. Апанасенко Г. Л. Санологія. Медичні аспекти валеології. Підручник для лікарів, слухачів / Апанасенко Г. Л., Попова Л. О., Магльований А. В. — Київ — Львів, 2011. — 302 с.

  2. Бирюков А.А., Власова Н.А., Левашов П.Н. Лечебный массаж в сочетании с физическими средствами лечения // Лечебная физкультура и спортивная медицина. – 2013. – № 3. – С. 10 – 14.

  3. Григорьева В.Н. Когнитивная реабилитация больных с инсультом и черепно-мозговой травмой. – НГМА, 2013. – 324 с.

  4. Гудрет Д. Травы. Иллюстрированный справочник / Д.Гудерт [пер.з англ. Кийко М.]. – Книжный клуб «Клуб семейного досуга». – Харьков, 2011. – 160 с.

  5. Егоркина О.В., Гапонов И.К. Клинический поход к лечению нейродегенеративных заболеваний с деменцией // Международный неврологический журнал. – 2007. – № 1 (11). – С. 111 – 117.

  6. Жирмунская E.А. Клиническая электроэнцефалография (цифры, гистограммы, иллюстрации). – Москва, 1993. – С. 88 – 91.

  7. Захаров В.В. Нервно-психические нарушения: диагностические тесты. – Медпресс, 2014. – 320 с.

  8. Інноваційні вектори нейрореабілітації /Под ред. Лущик У.Б. – Київ, 2012.

  9. Калмиков С.А. Фітотерапія: навчальний посібник / С.А. Калмиков. Xарків: XДАФК, 2010. – 205 с.

  10. Кропотов Ю.Д. Количественная ЭЭГ, когнитивные вызванные потенциалы мозга человека и нейротерапия. – Изд-во: Заславский А.Ю., 2010.

  11. Левин О.С. Диагностика и лечение когнитивных нарушений и деменции. – Медпресс, 2015. – 80 с.

  12. Лурия А.Р. Основы нейропсиxологии. – М. Academia, 2003 г.

  13. Медицинская реабилитация постинсультных больных/ Под ред. проф. Самосюка И.З., проф. Козявкина В.И., чл.-кор. АМН Украины, проф. Лободы М.В. – К., «Здоров’я», 2010. – 423 с.

  14. Медицинская реабилитация: учебник для студентов и врачей /Под общ. ред. В.H. Сокрута, H.И. Яблучанского. – Славянск: «Ваш имидж», 2015. – 576 с.

  15. Медична та соціальна реабілітація: Навчальний посібник / За заг. ред. Мисули І.Р., Вакуленко Л.О. – Тернопіль: ТДМУ, 2005. – 402 с.

  16. Метод Козявкіна – система інтенсивної нейрофізіологічної реабілітації. Посібник реабілітолога. / За редакцією проф. Козявкіна В.І. – Львів: В-во «Дизайн-студія «Папуга», 2011. 240 с.

  17. Попович Д.В., Коваль В.Б., Салайда І.М. Основи фізичноі реабілітаціі. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2017.

  18. Самосюк И.З. Физические методы в лечении и медицинской реабилитации больных и инвалидов. – Киев: Здоровье, 2004. – 624 с.

  19. Ферстл Х., Мелике А., Вайхель К. Деменция. – Медпресс, 2015. – 112 с.

  20. Фізіотерапія : підручник / за ред. О. А. Владимирова, В.В. Єжова, Г.М. Пономаренко. – Київ: Формат, 2013. 432 с.

  21. Шмидт E.В. Классификация сосудистых поражений головного и спинного мезга // Журнал невропатологиии и псиxиатрии. – 1985. – № 9. – С. 1281 — 1288.

  22. Яковенко H., Самойленко В., Петряшев І. Медична і соціальна реабілітація. – Київ, 2018. – 464 с.

БЛОК 2

References

1. Apanasenko GL Sanology. Medicinal Aspect Valeology. Підручник для лікарів, слухачів / Apanasenko GL, Popova LO, Magnolovany AV — Київ — Львів, 2011. — 302 с.

2. Biryukov AA, Vlasova NA, Levashov PN Therapeutic massage in combination with physical treatment means / / Therapeutic physical training and sports medicine. — 2013. — No. 3. — P. 10 — 14.

3. Grigorieva V.N. Cognitive rehabilitation of patients with stroke and craniocerebral trauma. — NGMA, 2013. — 324 p.

4. Gudret D. Herbs. Illustrated reference book / D. Gudert [per.з англ. Kiyko M.]. — Book club «Family Leisure Club». — Kharkov, 2011. — 160 with.

5. Egorkina OV, Gaponov I.K. Clinical approach to the treatment of neurodegenerative diseases with dementia // International Neurological Journal. — 2007. — No. 1 (11). — P. 111 — 117.

6. Zhirmunskaya E.A. Clinical electroencephalography (figures, histograms, illustrations). — Moscow, 1993. — P. 88 — 91.

7. Zakharov V.V. Neuropsychiatric disorders: diagnostic tests. — Medpress, 2014. — 320 with.

8. Innovative vectors of neural renewal / Ed. Luschik U.B. — Київ, 2012.

9. Kalmikov S.A. Фітотерапія: навчальний посібник / С.А. Kalmikov. Харків: XDAFK, 2010. — 205 with.

10. Kropotov Yu.D. Quantitative EEG, cognitive evoked potentials of the human brain and neurotherapy. — Publishing House: Zaslavsky A.Yu., 2010.

11. Levin O.S. Diagnosis and treatment of cognitive impairment and dementia. — Medpress, 2015. — 80 with.

12. Luria A.R. Fundamentals of Neuropsychology. — M. Academia, 2003.

13. Medical rehabilitation of post-stroke patients / Ed. prof. Samosyuk I.Z., prof. Kozyavkina VI, member of the corr. AMS of Ukraine, prof. Lobody M.V. — K., «Health», 2010. — 423 p.

14. Medical rehabilitation: a textbook for students and doctors / Under the general. Ed. V.H. Sokruta, N.I. Yabluchansky. — Slavyansk: «Your image», 2015. — 576 p.

15. Медична та соціальна реабілітація: Навчальний посібник / За заг. Ed. Misuli І.Р., Вакуленко Л.О. — Тернопіль: ТДМУ, 2005. — 402 с.

16. Method Kozyavkina — the system of intensive neurological and biologic rehabilitation. Posobnik reabilitologa. / For the editorship of prof. Козявкіна В.І. — Львів: В-во «Design-studio» Papuga «, 2011. — 240 with.

17. Popovich DV, Koval VB, Salaida I.M. Basis of physical reabulary. — Ternopil: Ukrmedkniga, 2017.

18. Samosyuk I.Z. Physical methods in the treatment and medical rehabilitation of patients and people with disabilities. — Kiev: Health, 2004. — 624 p.

19. Worstle H., Melike A., Waikhel K. Dementia. — Medpress, 2015. — 112 p.

20. Фізіотерапія: підручник / for the red. OA Vladimirova, V.V. G.Zhova, G.M. Ponomarenko. — Київ: Format, 2013. — 432 с.

21. Schmidt E.V. Classification of vascular lesions of the head and spinal moss // Journal of Neuropathology and Psychiatry. — 1985. — № 9. — P. 1281 — 1288.

22. Yakovenko H., Samoylenko V., Petryashev I. Medical and social reabili- tation. — Київ, 2018. — 464 с.



Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *